Втрата слуху

Втрата слуху або приглухуватість – це одна з найнеприємніших патологій людського організму. Вона пов'язана з порушенням сприйняття звукових хвиль, які надходять до нас із навколишнього світу. Такого роду захворювання приносить серйозний дискомфорт людині, тому що в першу чергу вона створює перешкоду для нормального спілкування, що є ключовим фактором у нашому повсякденному житті.

Причин погіршення слуху існує дуже багато, виділяють два види: уроджені патології та набуті. Вроджені патології пов'язані з генетичними особливостями, ускладненнями під час пологів або розвитку людини. Отриманих патологій, що впливають на якість сприйняття звуку, також багато. Це може бути специфіка діяльності, довкілля, спосіб життя, травми та вік.

Втрата слуху буває різного ступеня, виду та типу. Серед ступенів виділяють легку, середню, важку та повну втрату слуху, а також буває одностороння та двостороння втрата слуху. Залежно від причини та особливості розвитку, втрату слуху ділять на нейросенсорну, кондуктивну та змішану.

Кондуктивна втрата слуху – це патологія, причиною якої є порушення провідності звуків зовні сенсорному апарату вуха, тобто. у внутрішнє вухо. Це буває, наприклад, за наявності сірчаної пробки у слуховому проході або запальному процесі в середньому вусі.

Нейросенсорна втрата слуху або як її ще називають сенсоневральна або в народі нервова глухота пов'язана з поганою роботою звукосприймаючого апарату. Цей апарат складається з: внутрішнього вуха, слухових рецепторів та слухового нерва (переддверно-равликовий нерв). Найчастіше сенсоневральна приглухуватість пов'язані саме з поганою роботою або загибеллю слухових рецепторів, розташованих в органі, званому равликом. Цей вид втрати слуху буває 4-х ступенів. Остання стадія втрати слуху – глухота.

Як лікується сенсоневральна приглухуватість?

Ефективних медикаментозних методів лікування сенсоневральної приглухуватості не існує. Останнім часом найчастіше вдаються до мікрополяризації мозку, яка допомагає за пару курсів лікування повернути до 10 – 15 Дцб, які втрачені. Але, поки швидким та ефективним методом повернення втраченого слуху при сенсоневральній приглухуватості є слухопротезування, а простіше – використання слухового апарату.

При сенсоневральної приглухуватості як знижується слух, а й порушується розбірливість промови. Наприклад, при ураженні клітин, що сприймають лише високі частоти, людина погано чує високочастотні звуки, наприклад, «з» або «с». Мова, яка сприймається без таких звуків, у деяких місцях стає не зрозумілою людині. У цьому випадку людині, яка страждає такою недугою, допоможуть багатоканальні слухові апарати, що дозволяють компенсувати втрату слуху, що дозволяють незалежно регулювати посилення різних груп частот. Такі слухові апарати часто вимагають комп'ютерного налаштування та наявності спеціального обладнання. Але іноді, при легкому та середньому ступені зниження слуху, можуть використовуватися і прості слухові апарати, що не потребують спеціального налаштування. Більшість слухових апаратів забезпечена цілим набором програм для різних звукових ситуацій. Наприклад, для галасливих дискотек, де багато гучних звуків, але молоді люди в таких слухових апаратах, що слабо чують, можуть комфортно себе почувати і насолоджуватися ситуацією.

Зниження слуху за сенсоневральним типом - це дуже сильний дискомфорт, але при правильному підборі слухового апарату втрата слуху перестає бути проблемою.